Навіщо і на яких умовах Україна здійснила новий випуск єврооблігацій
22 січня Міністерство Фінансів оголосило про прайсинг (ціну) нових єврооблігацій, номінованих в євро, на суму 1,25 млрд євро, з кінцевим строком погашення — 27 січня 2030 року. Дохідність нового випуску була встановлена на рівні 4,375% річних, що являється однією із найнижчих ставок по суверенному боргу за всю історію незалежності країни. Облігації користувалися неабияким попитом із сторони міжнародних інвесторів: сума заявок на придбання цінних паперів для нової емісії сягнула понад 7 мільярдів євро від 350 міжнародних інвесторів. Спільними лід менеджерами (організаторами) випуску виступили BNP Paribas, J.P. Morgan та Raiffeisen Bank International.
Чому важливо було вийти на ринки саме в цей період?
Якщо в Україні січень місяць традиційно є періодом низької ділової активності, міжнародні ринки відкриваються з самого початку року, і, як правило, створюють активний попит на нові фінансові інструменти. Політики кількісного пом’якшення, які практикують центральні банки, фігурально «заливаючи» учасників ринку грошима, створюють тимчасовий надлишок ліквідності, яку, відповідно, всі поспішають «припарковати». До України, на борговому ринку вже побували Саудівська Аравія, Румунія, Чилі (із зеленими облігаціями), Мексика, відповідні наміри також анонсувало Міністерство фінансів Угорщини. Всі випуски, що були запропоновані ринку, мали високий попит зі сторони інвесторів.
Чому саме 10 років, і чому у євро?
Стосовно першого, то для того, щоб емітент мав гнучкість в управлінні вартістю запозичень, йому необхідно створити так звану «yield curve» — тобто ринкову криву дохідності, яка буде орієнтиром для міжнародних інвесторів. Наявність такої кривої дозволяє із великою точністю спрогнозувати ставку дохідності цінного паперу при розміщенні, та знижує премію за ризик, яку закладають інвестори під час купівлі облігацій. Так от, влітку минулого року українське міністерство фінансів зробило перший крок до побудови кривої дохідності у європейській валюті, здійснивши випуск 7 річних облігацій. Наразі ж відбулося логічне видовження кривої, за рахунок розміщення єврооблігацій з терміном обігу 10 років. Звісно, можна було б запропонувати і більше короткий випуск (3-5 років), однак такі середньострокові цінні папери можна розмістити і тоді, коли борговий ринок є менш сприятливим до нових запозичень. Стосовно другої частини питання — чому саме в євро, то важливо зазначити, що прийняте рішення відповідає поточній кон’юнктурі ринку. Зокрема, інвестори у євровалюті зараз мають найбільший (в порівнянні з альтернативними валютами) дефіцит інвестиційних можливостей, ринкові ставки по облігаціям інвестиційного рівня, наприклад суверенні облігації Німеччини, торгуються із від’ємною дохідністю.
Як вартість запозичення (ставка дохідності) співвідноситься із останніми випусками суверенних єврооблігацій?
Україна повернулася на ринок міжнародних запозичень восени 2017 р, і з того періоду здійснила чотири випуски суверенних облігацій (включаючи дорозміщення у березні 2019 р). Купонні ставки складали від 6.75% до 9,75%. Тобто, поточний випуск є найдешевшим за останні роки. Сума випуску (1,25 млрд євро) також виглядає оптимальною. Практика вторинних ринків доводить, що найбільш ліквідною облігація стає тоді, коли обсяг випуску перевищує 1 млрд долл в еквіваленті. Для таких випусків навіть існує термін «benchmark size», тобто випуск, який дає підставу очікувати активної торгівлі на вторинному ринку. Відповідно, такий випуск чудово підходить для формування кривої дохідності.
Україна залишається однією з імен, щодо яких ринки зберігають позитивні очікування.
Формування «монобільшості» в парламенті, яка переконливо заявила про свої наміри реалізувати важливі для України, і що не менш важливо, зрозумілі для міжнародних інвесторів структурні реформи (важливо прийняття закону про землю), повернуло нашу країну в фокусне поле фінансових ринків. Яскравим підтвердженням є феномен стрімкого притоку зовнішніх інвестицій в локальні цінні папери уряду, який дозволив міністерству чи не вдвічі знизити вартість запозичень. Наразі ж відповідний інтерес зовнішніх ринків до України був успішно капіталізований і на зовнішньому ринку, за рахунок розміщення єврооблігацій по рекордно низькій ставці.
Матеріал опубліковано на порталі Ліга 23 січня 2020.