Підтримка бізнесу й «зелені» інвестиції. Які напрямки розвиває UKRSIBBANK BNP Paribas Group в Україні

«Менше 1% наших корпоративних позичальників відчували складнощі, пов’язані з пандемією», – розповів Дмитро Цапенко, заступник Голови Правління з питань корпоративного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group у інтерв’ю виданню nv.ua.

Міжнародну фінансову групу BNP Paribas і її частину в Україні UKRSIBBANK не можна назвати типовими банківськими структурами. Тут не беруть за основу отримання прибутку за будь-яку ціну, із особливою увагою підходять до впровадження програм КСВ, на практиці застосовують принципи сталого розвитку й дуже уважно ставляться до вибору клієнтів і партнерів. На перший погляд можна припустити, що це знижує шанси групи витримати жорстку конкуренцію в умовах криз, коли кожна операція на рахунку. Проте і Група, й UKRSIBBANK як її складова, доводять зворотне, демонструючи неабияку стійкість у періоди турбулентності в економіці й фінансовій системі. UKRSIBBANK є універсальним банком, який дотримується збалансованої стратегії розвитку і в корпоративному сегменті банк є вибором понад 1700 великих міжнародних та українських компаній.

Про те, як пов’язати КСВ і банківські послуги

BNP Paribas відома своїм принциповим підходом до КСВ, який зачіпає багато аспектів роботи Групи, серед інших – і питання обслуговування клієнтів і кредитування. У чому полягає такий підхід в обслуговуванні клієнтів? Чому банк вирішив, що з якимись напрямками бізнесу він не буде працювати?

UKRSIBBANK – це частина великої міжнародної фінансової групи BNP Paribas, також 40% акцій належать ЄБРР. Обидва наші акціонери дотримуються дуже відповідальної політики щодо діяльності компаній-клієнтів, які ми підтримуємо й фінансуємо. Ми завжди повинні чітко розуміти, які проєкти ми фінансуємо, і як це впливає на суспільство в цілому. Безумовно, банк є комерційною організацією, проте наша діяльність не повинна вступати в протиріччя з інтересами суспільства. Саме тому Група прийняла рішення обмежити співпрацю з рядом напрямків, які можуть нести загрозу, навколишньому середовищу, суспільству й планеті в цілому. Ми вже тривалий час не фінансуємо проєкти, пов’язані з тютюновими компаніями. Також це стосується виробництва елементів ядерної енергетики, хімічних добрив, які можуть завдавати шкоди навколишньому середовищу, генерації електроенергії за допомогою вугілля.

Така вибірковість – це ваша самоціль, чи стратегія все ж передбачає конкретний результат, якого ви хотіли б досягти?

Банк, як і Група, має три основні пріоритети. Перший – це створення позитивного впливу нашої діяльності, операцій та транзакцій, які ми здійснюємо. Для цього, наприклад, ми підтримуємо проєкти енергоефективності, які реалізовують наші клієнти. Другий пріоритет – позитивний вплив на навколишнє середовище. Ми робимо все можливе, щоб знижувати шкідливі викиди вуглекислого газу в атмосферу, так ми вносимо свій вклад в боротьбу зі зміною клімату. Третій – це формування культури корпоративної соціальної відповідальності. Усі наші рішення розглядаємо в контексті позитивного впливу на суспільство й навколишнє середовище в цілому. Це частина нашого бізнесу. Інвестиції в сталий розвиток самого банку, наших клієнтів і співробітників потребують часу й зусиль. Але ми не очікуємо на короткострокові результати. Це дуже важливо, коли ми націлені на стійке зростання. Перш за все банк прагне отримати надійних клієнтів і якісне, довгострокове співробітництво, партнерів, які будуть розділяти з нами одні цінності й дотримуватися високих стандартів у своїй діяльності.

Усе-таки не втримаюся від запитання. Банк – це комерційна структура, головною метою якої є отримання прибутку. І як КСВ, побудована таким чином, співвідноситься з метою отримання прибутку для акціонерів?

Уся справа в концепції сталого розвитку. Ми не вважаємо, що отримання прибутку в короткостроковій перспективі є правильним рішенням, якщо це завдає шкоди навколишньому середовищу. Нам також важлива підтримка суспільства й позитивне ставлення до нас як до економічного суб’єкта, а це неможливо без дотримання вимог, про які ми вже говорили. Ми бачимо, що молоде покоління все більш чутливе до цих питань. Якщо покоління 40+ іноді не приділяє достатньої уваги цим проблемам, то молоді люди у всьому світі і в Україні демонструють більш відповідальну поведінку. Нам потрібні співробітники, які підтримують наші цілі, а не просто зайняті зароблянням грошей. І це в жодному разі не вступає в протиріччя з комерційною діяльністю. Більше того, ми все частіше розцінюємо КСВ як конкурентну перевагу відносно тих компаній, які не вибудовують таку політику. І в цьому ключі ми є орієнтиром для багатьох компаній.
Ми запрошуємо всіх, хто поділяє наші принципи, до співпраці.

Про «зелений» банкінг

Чи є в банку стратегічні цілі та інтереси у сфері green banking? Чи нарощуєте ви портфель «зелених» кредитів?

На цей момент ми активно працюємо над тим, щоб створити в Україні інфраструктуру для подібних проєктів. Недостатньо просто заявити про те, що якийсь проєкт має позитивний уплив на екологію. Важливо досягти відчутних результатів. Чи йдеться про економію енергії, чи зниження шкідливих викидів в атмосферу. Зараз ми працюємо в кількох напрямах. Ми розглядаємо можливі преференції у фінансуванні таких проєктів. При цьому ми не хочемо обмежувати себе тільки продуктами, пов’язаними з фінансуванням. Головне, щоб фінансовані проєкти й наші продукти чинили позитивний уплив на навколишнє середовище. Це зовнішня сторона діяльності. Крім того, на рівні банку наші співробітники активно беруть участь у різних «зелених» ініціативах – висаджування дерев у різних містах України, прибирання сміття. UKRSIBBANK фінансує та підтримує різні навчальні програми для наступного молодого покоління.

Про фінансування аграріїв

Одним з головних активів України є сільськогосподарська земля, аграрний сектор залишається ключовим напрямком для багатьох банків. Які плани UKRSIBBANK у цьому сегменті?

АПК України є однією з провідних й орієнтованою на експорт галузей економіки. Тому наш інтерес до агробізнесу зрозумілий. На рівні Групи й на рівні UKRSIBBANK ми залучаємо потужну експертизу у сфері роботи з аграрними компаніями. Наприклад, дочірній банк BNP Paribas у Польщі є найбільшим банком, представленим в аграрному секторі цієї країни, із загальним портфелем фінансування цієї галузі близько 4 млрд євро. У Польщі земельна реформа пройшла вже давно, земля є основним забезпеченням за кредитами банку, як за оборотними лімітами, так і інвестиційними. За інвестиційними кредитами, наприклад, на покупку землі термін фінансування становить до 20 років. Однозначно, в Україні поки не доводиться говорити про такий обсяг і терміни фінансування, однак тут шлях зрозумілий – якщо ми будемо рухатися в цьому напрямку, апетит банків до такого фінансування буде зростати.

Сьогодні в Україні ми надаємо нашим клієнтам оборотні кредити з фінансуванням до 18 місяців, що включають: а) pre-crop (фінансування загроженого врожаю) і b) post-crop (фінансування запасів на складі до моменту продажу). А також інвестиційні ліміти терміном до 5 років на покупку техніки, транспорту, будівництво елеватора тощо.

У нас уже близько 10 років розроблено хороший продуктовий ряд, який покриває весь цикл агровиробництва, а також інвестиційні потреби компаній. Не багато банків в Україні мають подібний підхід, експертизу й можливість. У нас у штаті є агроном, який регулярно виїжджає на поля наших клієнтів і готує експертну оцінку та рекомендації. Це добре налагоджений бізнес, який ми вміємо робити і який плануємо розвивати надалі.

Крім того, ми є великим гравцем на валютному ринку з ринковою часткою понад 8%, що дає нам можливість надавати нашим клієнтам дуже хороші умови при купівлі та продажу валюти. Агробізнес передовсім орієнтований на експорт, тому це також важливо для наших клієнтів.

Якщо говорити про цифри, то яка динаміка портфеля кредитів аграріям за підсумками першого півріччя 2020 року? На які результати очікуєте за підсумками року?

Пандемія COVID-19 змусила багато компаній призупинити капітальні інвестиції, і це в цілому позначилося на кредитному портфелі. Особливо, якщо ми говоримо про період квітень-травень 2020 року. Однак зараз економіка відновлюється. Тому в першому півріччі ми зберегли свій портфель, хоча й не побачили того зростання, на який розраховували до карантину. По тому, як проходить друге півріччя, можна зробити висновок, що за підсумками року наш кредитний портфель виросте на 10%.

На кому акцентуєте увагу, на великих агрохолдингах чи на малих фермерських господарствах?

На сьогодні ми концентруємося на роботі з лідерами ринку. У корпоративному сегменті ми працюємо з компаніями, які мають земельний банк від 20 тис га. Якщо розглянути весь ланцюжок від виробників насіння до зернотрейдерів, то ця частка компаній становить у нашому кредитному портфелі близько 50%. Водночас розвиваємо роздріб для малого й середнього бізнесу. Ми з цікавістю спостерігали за голосуванням щодо земельної реформи. Важливо, що з’явиться можливість використання землі в якості застави за довгостроковими кредитами.

Як ви вважаєте, які фактори дозволять зробити кредити аграріям доступнішими?

Наші клієнти від початку мають доступ до фінансування на найкращих умовах, які є на ринку. UKRSIBBANK, як частина міжнародної фінансової групи, може залучати ресурси з найменшими ставками. Вартість нашого фондування є найнижчою на ринку. Ми маємо хороший запас ліквідності та здатні підтримувати наших клієнтів не тільки тоді, коли все добре, але й за часів криз. Кредитування в Україні стало набагато доступнішим для всіх, і для АПК зокрема. Зниження ставок, безумовно, є чинником, який знижує фінансове навантаження на компанію. Важливим фактором також є прозорість позичальників. Якщо ми говоримо не про великі агрохолдинги, а про невеликих і середніх виробників, де досить висока частка розрахунків готівкою, то там спостерігаються проблеми з документами, зі звітністю тощо. Для банку дуже важливо розуміти, що він фінансує – структуру власності позичальника, його фінансові потоки і т. ін. Підвищення прозорості, безумовно, поліпшить кредитування АПК. І в цьому напрямку є успіхи.

Наскільки ефективними себе показують партнерські програми, у яких беруть участь банки, страхові компанії, компанії з виробництва добрив, насіння, ЗЗР? Чи має цей напрямок перспективу?

Я думаю, так. Ми з цікавістю поглядаємо на цей напрямок. Як правило, у постачальників й аграріїв тривала історія взаємин. Певна річ, що ті ж виробники засобів захисту рослин добре розуміють потреби, проблеми, можливості, потенціал і ризики аграріїв. І це дає їм підстави точніше оцінювати можливість фінансування конкретних компаній, своїх клієнтів. Це дозволяє отримати хороші результати при співпраці банку, постачальника й невеликих агрогосподарств. Ми можемо детально вивчати ситуацію наших великих позичальників, але не можемо це робити з великою кількістю дрібних виробників.

Про вплив карантину й підтримку бізнесу

Карантин уніс свої корективи в роботу всіх компаній. Він прискорив розвиток онлайн-торгівлі, віддалених сервісів. На цьому тлі помітно виділяється співпраця UKRSIBBANK із Portmone й пропозиція банку з інтернет-еквайрингу. Розкажіть докладніше про ці проєкти.

E-commerce (Ecom), або електронна торгівля – один із сегментів банківських сервісів, що стрімко розвиваються. За оцінками експертів, в Україні ринок Ecom зростає на 15% щорічно. Очікуємо, що за підсумками 2020 року обіг ринку E-commerce сягне близько 20 млрд гривень. Беручи до уваги цей тренд, а також потреби наших клієнтів, ми запустили послугу інтернет-еквайрингу для клієнтів СМБ і корпоративного бізнесу спільно з Portmone. Ми обрали саме Portmone, оскільки їхнє рішення найбільш відповідає потребам наших клієнтів як із технічного боку, так і з погляду швидкості та гнучкості провайдера. Кількість клієнтів, що підключаються нами до послуги інтернет-еквайрингу, стрімко зростає.

У 2020 році ми зробили особливий акцент на розвиток діджитал-каналів й автоматизацію процесів наших клієнтів. Ми спостерігаємо активне зростання у використанні клієнтами корпоративного бізнесу так званих глобальних каналів (Connexis, SWIFTnet, EBICS) – міжнародних інтернет-банкінг-каналів, що дозволяють центральним казначействам клієнтів ініціювати й погоджувати платежі з рахунків клієнтів UKRSIBBANK.

Також ми запустили й активно розвиваємо власну оновлену інтернет-банкінг-платформу UKRSIB business.

У 2021 році банк продовжить вектор на розвиток діджитал-каналів і віддалених сервісів обслуговування клієнтів.

Як ви вважаєте, як будуть розвиватися такі технології, як NFC-кільця, браслети, інші альтернативні способи оплати, скажімо, оплата обличчям тощо?

Я сам є активним користувачем подібних інструментів і впевнений, що ці напрямки будуть розвиватися, тому що за ними майбутнє. Щорічно кількість безконтактних платежів зростає, і Україна – у списку світових країн-лідерів за безконтактними платежами (близько 85% усіх платежів – безконтактні). Очевидно, такий спосіб оплати припав українцям до душі, тому нововведення у сфері безконтактних способів оплати будуть затребувані на нашому ринку.

Як на бізнес-клієнтах позначився період локдауну? Які програми застосовував UKRSIBBANK, щоб підтримати бізнес-клієнтів у цей непростий момент?

Під час гострої фази карантину ситуація в різних галузях дуже відрізнялася. Наприклад, аграрний сектор менше за інших відчув наслідки локдауну. Компанії АПК продовжували працювати, а попит на їхню продукцію виріс. Стосовно компаній, що працюють у містах, то більшість із них були вимушені піти на карантин і скоротити кількість персоналу в офісах. Починаючи з березня-квітня, через невизначеності компанії намагалися створювати додатковий запас ліквідності, і це призвело до зростання кредитного портфеля. У міру того, як ситуація прояснялася, ажіотаж сходив нанівець.

Безумовно, ми бачили, що багато компаній, особливо пов’язаних із роздрібною торгівлею, туризмом, опинилися у важкій ситуації. З огляду на те, що ми дуже ретельно ставимося до вибору позичальників і працюємо з лідерами у своїх галузях, які мають достатній запас міцності, ми практично не відчули вплив карантину з погляду якості кредитного портфеля. Як я вже згадував, менше 1% наших позичальників відчували труднощі, пов’язані з пандемією. Проте, у разі необхідності ми максимально йшли назустріч нашим партнерам.

Чи багато клієнтів надсилали прохання про реструктуризацію чи кредитні канікули?

Ні. Особливо в корпоративному сегменті у нас не було випадків дефолту, а кількість клієнтів, які потребують перегляду графіків платежів за кредитами фактично можна порахувати на пальцях однієї руки.

UKRSIBBANK одним із перших дозволив своїм іноземним клієнтам відкривати в Україні рахунки в гривні й валюті. Чим викликане таке рішення, якого очікуєте результату?

Коли НБУ дозволив нерезидентам відкривати рахунки в Україні в гривні й валюті, ми відразу ж зайнялися аналізом цієї можливості. Ми дійшли висновку, що для клієнтів це може бути цікавим рішенням. У найкоротші терміни ми розробили відповідний продукт й одними з перших банків в Україні запустили його.

Це рішення дає нашим клієнтам нові переваги. По-перше, це спрощення платежів у групі BNP Paribas і хеджування валютних ризиків. Юридичні особи, зареєстровані за кордоном, можуть відкривати поточні рахунки в нашому One Bank BNP Paribas, що працює в 71 країні світу, із UKRSIBBANK включно, і проводити експортно-імпортні операції, конвертувати валюту, отримувати виплати за кредитами від компаній-резидентів тощо.

Інтерв’ю опубліковано на nv.ua 9 грудня 2020