Зміни клімату стосуються кожного з нас. Чому? Пояснюємо на простих прикладах

Зростання температури на Землі – це не проблема Північного та Південного полюсів, і вона стосується не лише крижаних брил та полярних ведмедів. Наша планета є цілісним організмом, у якому процеси життя тісно взаємопов’язані і постійно циркулюють.

Чому глобальне потеплінняце серйозно, як планета нагрівається, мета Паризької угоди і як UKRSIBBANK BNP Paribas Group разом зі своїми клієнтами робить внесок у боротьбу зі зміною клімату, розповідаємо у партнерському матеріалі НВ – nv.ua.

Як свідчить теорія хаосу: «Помах крила метелика на одному кінці планети може викликати дощ на іншому», — іншими словами, навіть будь-який органічний корисний фрукт у вашому раціоні може прискорювати глобальне потепління. Як? Давайте розбиратися.

Підвищення середньорічної температури на планеті відбувається стрімкіше, ніж це було в доіндустріальний період. Так, з 1880 року середня температура у світі зросла на 0,9 градуса, причому дві третини зростання припадають саме на останні 50 років. Масштабна зміна клімату спричиняє стихійні катастрофи – від посух до ураганів та повеней, призводить до руйнування екосистем та зникнення видів, а також завдає шкоди світовій економіці.

Але до чого тут екзотичні фрукти, запитаєте ви? Для того щоб новозеландські яблука або мексиканські манго потрапили на ваш стіл, вони проходять довгий шлях: від вирощування на плантаціях з хімічними добривами до транспортування за тисячі кілометрів і літрів палива. Все це несе величезну шкоду екології та призводить до потепління.

І йдеться не лише про фрукти – те саме стосується свідомого споживання ресурсів. Наприклад, для приготування їжі, особистої гігієни та прибирання людині в середньому потрібно 200 л на день, тоді як навіть економні європейці витрачають 150 л. Ще один реальний факт – 9 із 10 мешканців Землі сьогодні не мають можливості дихати чистим повітрям, що призводить до смерті 7 млн людей щорічно. Проте багато людей, особливо живучи у приватному будинку, продовжують палити сміття та листя, з якого виділяються токсичні продукти горіння, зокрема CO2. Саме тому проблеми екології та глобального потепління стосуються кожного. І щоб вирішити їх – будуть потрібні спільні зусилля всіх жителів Землі.

Як планета нагрівається?

Десь століття тому ніхто не міг припустити, що блага технічної революції та масового виробництва можуть не тільки підвищити рівень життя та розвинути економіку, а й похитнути природний баланс. Антропогенний чинник відіграє ключову роль тому, що екологія переживає сильні зміни. Все прийшло до того, що сьогодні ми споживаємо на 50% більше природних ресурсів, аніж планета може заповнити. У результаті діяльність людини призводить до великої кількості викидів парникових газів, зокрема CO2, який найбільше «нагріває» повітря і провокує танення вічної мерзлоти: за підрахунками, з 1901 до 2010 року рівень світового океану піднявся на 19 см, а швидкість підйому стала втричі швидшою, ніж була 100 років тому.

Варто зазначити, що парниковий ефект – це не тотальне зло. Саме завдяки йому наша планета не крижинка, що блукає у космосі. CO2 у потрібній пропорції утримує в атмосфері тепло, необхідне життя всіх істот Землі. Зрештою, всі ми, коли дихаємо, виробляємо CO2, і так задумано природою. Однак за останнє століття киснево-вуглекислий баланс порушився, і тому зростання температури стало каталізатором таких процесів, як цвітіння морів і вивільнення скупчень метану з льодовиків, що тануть, в океан — все це запускає карусель екологічних проблем і тільки прискорює потепління.

Знеліснення — тригер зміни клімату

Знезліснення – тобто зникнення лісу з природних причин або внаслідок господарської діяльності людини — помітне не лише на знімках із космосу. Кожен з нас може помічати це за обмілінням річок та збільшенням забрудненості повітря.

Ліси – це складна екосистема з великим біорізноманіттям. Вони не тільки дають прихисток багатству флори та фауни, а й виступають природним фільтром на Землі: вбираючи вуглекислий газ, вони виробляють кисень у процесі фотосинтезу. У середньому одне дерево виробляє близько 120 кг кисню на рік, а двох дорослих дерев буде достатньо, щоб забезпечити киснем сім’ю із чотирьох осіб. Тільки уявіть, що відбувається з атмосферою, коли знищуються цілі гектари лісу!

Ліси можна сміливо вважати своєрідним клімат-контролем, адже вони запобігають накопиченню в повітрі CO2. Тому неконтрольоване вирубування лісів – це один із пускових механізмів зміни клімату та зростання температури в атмосфері, що в результаті викликає стихійні лиха: посухи, лісові пожежі, циклони, екстремальну спеку, повені тощо. Починаючи з 1970-х, кількість таких природних явищ збільшилася майже в 5 разів, а також призвела до більш ніж 2 млн смертей у всьому світі. Заміщення лісів полями – досить часте явище, особливо у субтропічних регіонах. Після кількох циклів збирання врожаю ґрунт виснажується – і замість того, щоб його відновлювати, землеробам простіше вирубати нові гектари лісу.

Сільське господарство теж часто розширюється шляхом вирубування дерев, а величезні пасовища — до того ж є джерелом вироблення метану — газу, надмірна кількість якого посилює парниковий ефект. Тому сьогодні неприпустимо масштабувати виробництво без урахування впливу на екологію, оскільки це несе зворотний ефект — збитки для економіки та всієї планети загалом.

Як потепління торкнеться України?

Умайбутньому, зі зростанням середньорічної температури, природні катаклізми можуть стати частим явищем і в Україні. Видання The New York Times на початку цього року розробило інтерактивну карту, на якій можна оцінити основні ризики через глобальні зміни клімату. На території України прогнозуються значні посухи – і водночас частина країни страждатиме від злив. Крім того, така недуга, як астма, може здолати кожного українця: як через масив пилу, так і від сильної вогкості.

Знеліснення для будівництва нової інфраструктури, розширення виробництва або просто несумлінна планова вирубка – все це може призвести до того, що багато прибережних селищ у найближчі десятиліття буде затоплено – відповідно, ми більше не зможемо відвідувати улюблені курорти, а їх жителі просто втратять будинки.

Паризька угода: що робить світ?

Але! Не варто заздалегідь опускати руки. Прогнози вчених із невтішними сценаріями — це лише симуляція того, що нас може очікувати, якщо ми не переглянемо свій вплив на довкілля. Останнє десятиліття світова спільнота активно веде екологічну політику, займається розробленням та впровадженням нових низьковуглецевих рішень, які б уповільнили глобальне потепління.

Як наслідок, у 2015 році 196 країн ухвалили Паризьку угоду – перший міжнародний договір щодо зміни клімату, який має юридичну силу. Ним закріплено зобов’язання не допустити приросту температури більш ніж на 1,5 градуса, а також поставлено стратегічну мету — досягти до середини XXI століття вуглецевої нейтральності — тобто таких екологічних умов, які були б оптимальними для нашої цивілізації і разом з цим – не несли б загрозу планеті.

Кожна з країн робить свій внесок на шляху до «нульових викидів». Україна в межах угоди також ставить перед собою амбітні, але можливі завдання. За планами уряду, вже до 2030 року країна має намір зменшити обсяги викидів на 65% у порівнянні з 1990 роком.

Один зі способів реалізувати намічені плани – скорочувати промислові викиди та забруднення повітря. Крім того, великі корпорації закріплюють тренд на «зелені» інвестиції — фінансова підтримка технологічних рішень і стартапів, які бережуть довкілля. Такі вкладення до того ж несуть ще й користь економіці: наприклад, за даними ООН кожен $1, витрачений на відновлення лісів, що деградували, може принести $30 економічної вигоди.

Для досягнення вуглецевої нейтральності бізнес також перебирає зобов’язання сталого розвитку, залучаючи своїх партнерів, клієнтів, співробітників. Наприклад, серед цілей одного з найбільших українських банків — знизити вуглецевий слід своєї операційної діяльності.

«Наш головний акціонер BNP Paribas — один з найбільших міжнародних банків — теж підписав Паризьку угоду в 2015 році», – ділиться Яніна Ольховська, директорка з питань комунікації, КСВ та залучення UKRSIBBANK BNP Paribas Group. — «Ми підтримуємо економіку та партнерів, які прагнуть зменшення вуглецевого сліду та відновлення екосистеми нашої планети, інвестуємо у свою енергоефективність».

При цьому завдання UKRSIBBANK – не просто враховувати тренд сталого розвитку у своїй діяльності, а розвивати спільноту навколо цієї мети. Партнерство допомагає посилити позитивний вплив бізнесу, а також дати клієнтам зручне рішення, щоб зробити щоденне sustainability життя звичкою, допомогти їм брати участь у створенні глобального стійкого майбутнього, продовжує Ольховська. Зелене майбутнє блакитної планети.

Порятунок планети — наша спільна місія. Так вважають, зокрема, і відповідальні бізнеси, які об’єднують зусилля та вживають заходів щодо захисту довкілля. Так, компанія Mastercard запустила всесвітню ініціативу Priceless Planet Coalition. Разом із партнерами вже у найближчі п’ять років у ключових лісах планети, які виробляють найбільший обсяг кисню на Землі, посадять 100 мільйонів дерев. Цей великий крок дозволить протистояти концентрації CO2 в атмосфері, а потім — кліматичним катастрофам та глобальному потеплінню.

В Україні ексклюзивним партнером ініціативи став UKRSIBBANK BNP Paribas Group — його клієнти також можуть зробити свій внесок в оздоровлення планети. Для цього достатньо просто здійснювати NFC-оплати карткою Mastercard від UKRSIBBANK. З таких оплат банк виділить кошти, щоб висадити 75 тисяч дерев у важливих для глобальної екосистеми регіонах планети.

Крім того, кожен з нас може робити невеликі, але значущі дії для уповільнення темпів зміни клімату. До речі, 9 із 10 українців уже готові переглянути свої звички, щоб позитивно впливати на довкілля — показало опитування, проведене Mastercard разом із UKRSIBBANK BNP Paribas Group. Наприклад, сортувати сміття — переробка відходів скоротить площу звалищ, з яких в атмосферу виділяється метан, дбайливо витрачати воду та електроенергію. Скоротити кількість поїздок автомобілем – вибирайте «екотранспорт» – тролейбус, трамвай, велосипед або самокат.

Говоріть про проблеми планети й діліться своїм досвідом із друзями, колегами, представниками влади — адже досить часто ми навіть не підозрюємо, який слід наші щоденні дії несуть для екології. Хтось може скоротити споживання авокадо, хтось братиме участь в екоініціативах банку, а хтось – самостійно висаджуватиме дерева. Важливо саме те, щоб кожен із нас робив кроки та долучався до порятунку планети.

Матеріал опубліковано 30 листопада 2021 р на сайті nv.ua