Судова реформа: фікція чи реальність?

У березні 2015 року з набранням чинності Закону України №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» в Україні стартувала судова реформа, на яку суб’єктами ринку покладалися надії щодо виправлення ситуації у судовій системі. Однією з цілей реформи було забезпечення права особи на справедливий суд та підвищення ефективності діяльності судової системи через однакове застосування судами правових норм. Для досягнення цієї мети Законом було внесено зміни до процесуального законодавства, якими було впроваджено обов’язковість дотримання всіма судами при розгляді справ правових висновків Верховного Суду України в аналогічних справах та розширено повноваження Верховного Суду щодо самостійного прийняття справ до провадження у так званій IV інстанції.

Зокрема, до ст.82 «Прийняття рішення» Господарського процесуального кодексу України було внесено зміни, відповідно до яких при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд зобов’язаний врахувати висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу. При цьому, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Таким чином, законодавчо було посилено роль Верховного Суду України як гаранта єдності судової практики.

Незважаючи на нові законодавчі вимоги, УкрСиббанк зіткнувся з фактом нехтування правовими висновками Верховного Суду України з боку системи господарських судів.

Так, одна з дочірніх компаній Банку — ПрАТ «Компанія з управління активами — Адміністратор пенсійних фондів «УкрСиб Ессет Менеджмент» отримала у серпні 2014 року позитивне рішення Верховного Суду України у справі №910/14263/13 — заяву КУА було задоволено, були скасовані всі рішення господарських судів, винесених не на користь КУА, а справу було направлено на новий розгляд. При винесенні рішення у цій справі Верховним Судом України було зроблено певні правові висновки, які господарські суди мали обов’язково дотриматись при новому розгляді справи.

Проте господарські суди всіх інстанцій проігнорували правові висновки Верховного Суду України і винесли рішення у цій же справі не на користь ПрАТ «КУА — АПФ «УкрСиб Ессет Менеджмент». При цьому, під час нового розгляду справи судами не були встановлені якісь нові обставини, а у справі не з’явились нові докази, які могли вплинути на правову оцінку встановлених обставин.

Чи свідчить зазначений факт про нездатність судової системи України до якісного оновлення та дійсного реформування? Відповідь залежить від рішення Верховного Суду України, який прийняв до провадження повторну заяву ПрАТ «КУА — АПФ «УкрСиб Ессет Менеджмент» у цій же справі та призначив розгляд справи на 21 жовтня 2015 року.

На думку юристів УкрСиббанку, успішність судової реформи залежить не від прийняття законодавцем нових правових актів, а від належного застосування законодавства, насамперед, представниками судової гілки влади. Тому УкрСиббанк сподівається, що Верховним Судом України буде прийнято справедливе кінцеве рішення.